Науковий рерайт як актуальна і затребувана послуга в науковому та освітньому середовищі
Рерайт (від англ. rewriting) – переписування якогось тексту шляхом його зміни або покращення. Подібне широке визначення дає можливість вільного тлумачення цього терміну. Наразі можна виокремити кілька вужчих його визначень:
1) рерайт – це покращення тексту, приведення вихідної інформації до більш зрозумілого, грамотного, цікавого вигляду;
2) рерайт – це зміна тексту, що інколи допускає навіть втрату ідентичності. В цьому визначенні мається на увазі докорінна зміна твору, перероблений варіант якого вже не має майже нічого спільного з оригіналом;
3) рерайт – це створення на основі наявного матеріалу такого нового тексту, який комп’ютерна програма, або людина, що читає такий текст, вже не сприймає його як плагіат.
Науковим рерайтингом будемо називати комплекс дій із забезпечення унікальності з точки зору обумовленої програми перевірки унікальності наукового тексту на основі переробки первинного, отриманого від замовника, наукового контенту з урахуванням його фахової специфіки і наукового апарату.
Науковий рерайтинг користується все більшою популярністю у зв'язку з бурхливим розвитком Інтернету, появою різноманітних програм контролю оригінальності та дедалі зростаючим попитом на оригінальний (без плагіату) науковий контент. При цьому, науковий рерайтинг, як і будь-яка наукова творчість, невпинно вдосконалюється.
Сьогодні майже кожен автор (студент, здобувач, науковець, фрілансер, працівник спеціалізованої агенції) при створенні наукового контенту широко використовує Інтернет та інші електронні джерела. В умовах дефіциту часу, що зумовлений сучасними темпами життя, завдання автора часто зводиться до того, аби швидко знайти, скомпонувати та відредагувати матеріал відповідно до наявної наукової тематики та технічних вимог до оформлення.
Даний підхід допомагає скоротити час на підготовку наукового контенту, при цьому сам такий контент зробити повніше, оригінальніше, інформативніше, оперативніше і, що важливо, набагато швидше та дешевше, ніж це було б зроблено традиційними методами, які були успішними ще на початку ХХІ ст.
У чому причина поширення даного підходу? Сама ідея створення наукового (кваліфікаційного) твору із запозиченого контенту, зрозуміло, не нова. Автор будь-якого наукового дослідження посилається на роботи попередників, наводить цитати з їхніх робіт. Від студента вимагається написання реферату з якої-небудь проблематики на підставі аналізу ряду джерел. У цих та подібних випадках авторами традиційно використовується запозичення інформації з різних джерел.
Є у інтенсивного розвитку методу "find, copy, paste" також і економічне обґрунтування. Такий науковий продукт обходиться значно дешевше, оскільки може вироблятися швидко, не встаючи з робочого місця і без непродуктивних витрат часу, наприклад на пошук матеріалу, збір ксерокопій в бібліотеці, набір тексту з клавіатури. Так, ще 10-20 років тому копіювання матеріалів відбувалося переважно за допомогою ксерокса або фотографування. Доступ же до оригіналу обмежувався необхідністю відвідувати велику бібліотеку (часто в іншому місті), або необхідністю придбання першоджерела. Сьогодні цифрові технології значно спростили процес створення наукової продукції, причому немає потреби витрачати час для переводу вихідного матеріалу з паперової форми в електронну.
Цінність подібної діяльності – у виконаній роботі з пошуку і вибору потрібної інформації, її компонуванні, узагальненні та отриманні потрібного змісту наукового продукту. За вмілої роботи в результаті отримується якісна і цікава наукова інформація, але найчастіше вона має надмірну кількість текстових збігів.
Проте в результаті, хто б не виконував таку роботу (доктор наук, студент або фрілансер), на виході часто виявляється, що текст вийшов добрий, цікавий, але має багато запозичень, низьку унікальність, а отже стає зрозумілим, що він не зможе успішно пройти вже майже скрізь обов’язковий антиплагіат.
Слід окремо зауважити, що сучасні агенції та фрілансери, що виконують роботи на замовлення, надмірно використовують чужі напрацювання, запозичуючи з одного чи декількох джерел не тільки окрему інформацію, а й об’ємний контент. В результаті підготовлені ними наукові роботи мають низьку унікальність і не проходять антиплагіат. При цьому в них часто кульгає орфографія, стиль виявляється ненауковим, а посилання на джерела – недостовірними. У самому тексті при цьому часто зберігаються прикрі помилки, допущені в донорському матеріалі, завдяки чому першоджерело можна легко ідентифікувати.
Дедалі більший потік інформації, що має швидко оброблятися, часто не залишає автору-фрілансеру, чи «фірмі» з виробництва курсових-дипломних-дисертацій часу на її осмислення та аналітику. Організації з виконання кваліфікаційних та наукових робіт на замовлення, опинившись у кризовому становищі внаслідок скорочення попиту та одночасного збільшення пропозиції подібних послуг, майже стовідсотково застосовують сучасні швидкі технології виробництва наукового контенту на замовлення.
За такого підходу швидкість та вміння працювати з інформацією, а також багатий словниковий запас автора наукового твору стає запорукою його успішної діяльності на ринку освітніх послуг. Але багатий словниковий запас і висока грамотність є не у всіх виконавців, далеко не всі можуть зробити якісний рерайт, і майже ніхто його не робить, бо на це не вистачає часу. Клієнт замовив роботу, роботу виконано, вона написана, вартість такої роботи, як правило невисока. Тож навіщо ще робити її рерайт? Автори курсових і дипломних робіт, дисертацій працюють все інтенсивніше, але вже заробляють набагато менше своїх колег-фрілансерів – кваліфікованих сантехніків, електриків та столярів. При цьому конкуренція на ринку освітніх послуг останнім часом захмарна. Якщо включити у вартість написання диплому вартість його рерайту – послуги виявляться неконкурентоспроможними за ціною і їх просто ніхто не замовлятимете.
Здавалося б, що немає нічого простішого, аби за наявності означених проблем номінальний автор наукової праці сам зробив рерайт такого тексту. Але тут на перешкоді стає дедлайн – сувора нехватка часу – коли роботу потрібно здавати вже сьогодні, або завтра, чи у найближчі дні і такий обсяг одній людини (автору), та ще й за відсутності досвіду та знання специфіки роботи програм перевірки антиплагіату, обробити просто неможливо.
В таких випадках після роздумів та пошуку в Інтернеті за ключовими словами «пройти антиплагіат», «зменшити плагіат», «збільшити унікальність», «рерайт дисертації», «рерайт дипломної» тощо, автор доходить до висновку, що необхідно звернутися до спеціалізованої агенції з рерайтингу наукових текстів, де в штаті є фахівці з різних галузей знань, які знаються на рерайті і здатні швидко та якісно його зробити, щоб на виході, у потрібні терміни, отримати текст зі збільшеною до необхідного відсотка унікальністю, який би зберіг науковий стиль, був без помилок та легко читався.
Буває, що найти виконавця для такої роботи дуже непросто. Так, Інтернет перенасичений пропозиціями з написання робіт різної наукової складності (реферат, курсова, диплом, дисертація, монографія, автореферат, наукова стаття тощо), проте більшість пропозицій не забезпечує на виході унікальний текст. А в деяких випадках унікальність забезпечено заміною символів чи додаванням невидимих символів, що може потенційно мати проблеми для того, хто буде номінальним автором такого наукового контенту.
Наразі не тільки роботи студентів, а й роботи науковців, навіть і докторів наук мають чимало помилок. Багато мовних помилок можна спостерігати й у новинних стрічках навіть провідних видань, навіть у титрах рейтингових каналів телебачення. Навіть на цілком пристойні зарплати не завжди можна запросити освіченого і високопродуктивного редактора або рерайтера, відчувається їх певний брак. Часто буває так, що освічена людина досконало знає мову, але робить все дуже повільно, а текст на комп’ютері набирає одним пальцем, бо погано володіє сучасними ІТ. Або навпаки, людина дуже результативна, може з високою швидкістю шукати та редагувати матеріали, проте допускає багато помилок в тексті, чи самий текст виходить важким та стилістично неохайним.
Таким чином, не дивлячись на те, що щороку закінчують виші й виходять на ринок праці десятки тисяч нових філологів і тисячі нових журналістів, проблема відсутності кваліфікованого персоналу (рерайтери, редактори) не вирішується і навіть поглиблюється.
Тож знайти автора, який би швидко і якісно зробив рерайт, і при цьому сумлінно ставився до взятих на себе зобов’язань щодо дотримання термінів виконання, наразі не так вже й просто.
Агенція рерайтингу виконає рерайт у стислі терміни.
Дізнатися вартість і терміни виконання рерайту, відправити текст на оцінку вартості та отримати зразок виконання рерайту можна на головній сторінці сайту.
Є запитання?
Зверніться за адресою write@rewrite.com.ua або за телефоном (097) (063)8873219401-1(050)89447369-00 (чи в Telegram) для того, щоб отримати відповіді на запитання.
Тексти для рерайту прохання висилати на електронну пошту write@rewrite.com.ua
Також до вашої уваги:
